Підведено підсумки ІІ обласного туру конкурсу краєзнавчо-дослідницьких робіт Всеукраїнської експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна»

Всеукраїнська експедиція учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» проводиться з метою вдосконалення патріотичного та громадянського виховання підростаючого покоління на кращих традиціях, звичаях та обрядах українського народу, формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної спадщини.
15 листопада 2013 року закінчився ІІ обласний тур конкурсу науково-дослідницьких робіт Всеукраїнської експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина-Україна». Участь в конкурсі взяло понад 450 учнів. На розгляд журі було представлено 123 колективних та індивідуальних роботи від 24 районів та міст області з шести напрямків:
1. «Духовна спадщина мого народу»-27 робіт
2. «Козацькому роду нема переводу»-16 робіт
3. «Із батьківської криниці»-22 роботи
4. «З попелу забуття»-24 роботи
5. «Геологічними стежками України»-12 робіт
6. «Географія рідного краю»            -22 роботи
 Не подали на конкурс роботи Теофіпольський  та Славутський районні відділи освіти.
Велику увагу юні пошуківці області приділили дослідженням по напрямку «Духовна спадщина мого народу», з якого надійшла найбільша кількість робіт. З них слід відмітити колектив вихованців гуртка «Екодизайн» Старокостянтинівського міського центру дитячої та юнацької творчості під керівництвом Світлани Іванівни Пальонко, який дослідив та описав спадщину Самчиківського паркового ансамблю, маєтку «Самчики» показав на фотознімках його красу, оздоблення та стан збереження палацу. Юні пошуківці Захаровецької загальноосвітньої школи І-ІІ ст. дослідили творчий шлях свого земляка, архітектора Анатолія Федоровича Ігнащенка, який був автором величних меморіальних комплексів: Бабин Яр у Києві, Пагорб Слави в Черкасах, Савур-могила на Донбасі; інтер’єрів музеїв М.Коцюбинського в Чернігові, М. Островського в Шепетівці, Музею Трипільської культури в с. Трипілля Київської області. Краєзнавці вивчили також творчий шлях поета-фронтовика Афанасія Коляновського. Численні роботи юних дослідників присвячені релігійній та весільній обрядовості. Учениця Рудьковська Марина з Дунаєвецької ЗОШ              досліджувала розвиток музики в Дунаївцях від Заремби до сучасних талановитих митців.
Тема досліджень по напрямку «Козацькому роду нема переводу» близька Старокостянтинівським дослідникам. В роботі «А ми козацькую славу збережемо», вони розповідають, як відроджуються козацькі традиції в їхньому районі, зокрема на кінноспортивному заводі, де проводять театралізовані дійства на козацьку тематику, навчаються верховій їзді, беруть участь у кінних походах. Аналогічні дослідження проводяться в Славутській ЗОШ №4 І-ІІІ ступенів, про що повідомляє в своїй роботі Сищук Ангеліна. Вона описала побут та звичаї козаків, поселення та житло, службу та владу на Січі, військове мистецтво, тощо.
Широкий спектр досліджень розкриває напрям «Із батьківської криниці». Цікаву за змістом роботу подала на конкурс Болюх Ольга із Гутояцьковецької ЗОШ І-ІІ ст. Дунаєвецького району «Прізвиська мешканців села Кривчик», де розповідає про походження різних вуличних прізвиськ мешканців даного села. Сагановська Крістіна із села Біла Чемеровецького району розповідає про пісенну народну скарбницю односельчан із репертуару самодіяльного фольклорного колективу «Берегиня«, який існує вже понад 25 років і в якому співала її бабуся, мама, а тепер співає вона. Про барвінковий обряд на Тернопільщині досліджували учасники гуртка «Барви Поділля» Кам’янець-Подільської гімназії, який проводиться напередодні весілля і супроводжується багатими фольклорними піснями та обрядами.
З наближенням 70-річчя звільнення України від німецько-фашистських загарбників активізувалась пошукова діяльність по напрямку «З попелу забуття». Тематика робіт з цього напрямку надзвичайно різноманітна. Щоб написати роботу  «Наш край в контексті другої світової війни» члени пошукового загону «Пошук» Адампільської ЗОШ І-ІІІ ст. Старосинівського району чимало часу провели в обласному архіві. Про партизанську звитягу Хмельничан в роки війни досліджували гуртківці Шарівської ЗОШ І-ІІІ ст. Ярмолинецького району під керівництвом Доротюк Ніли Йосипівни. Нові сторінки Руху опору ОУН розкривають пошуківці Зеленчанської ЗОШ І-ІІІ ст. Дунаєвецького району в роботі «Мої односельці – учасники націоналістичної течії руху Опору» представлені ученицею Котковою Наталією (керівник Ночка Лариса Володимирівна). Багато назв робіт розкривають їхній зміст. Наприклад, «Велика Вітчизняна війна в долі жителів села Калюсик» Віньковецького району, «А пам’ять вічна невмируща» із Кам’янець-Подільської СЗОШ І-ІІІ ст. №5 «Повсякденне життя українців в роки німецької окупації» із Шепетівської школи – гімназії», «Доля під знаком ОSt» із Славутського міського центру туризму і краєзнавства та багато інших.
В рамках напрямку «Геологічними стежками України» учасники експедиції досліджуювали вплив людини на природне середовище. «Еколого- ландшафтне районування території Городоцького району, Хмельницької області» так назвала свою роботу Баранюк Надія, учениця Бубнівської ЗОШ І-ІІІ ст. (керівник Матуш Ольга Станіславівна). Братусь Ольга із Славутського НВК  «СЗОШ, ліцей» «Успіх» (керівник Шкляр Людмила Миколаївна) розповіла про «Вплив меліоративних осушувальних систем на ландшафти». Члени гуртка «Географи-краєзнавці»Хмельницького міського центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді (керівник Грома Володимир Петрович) подали цікаву роботу «Граніти Хмельниччини – цінна будівельна сировина». «Джерела – гідрологічні скарби Полонщини» – таке дослідження провів Островський Микола учень Полонського НВК №2 «ЗОШ №7, колегіум» (керівник Яськова Анна Олександрівна).
Юні дослідники, що працювали за напрямом «Географія рідного краю», вивчали особливості ландшафтів свого регіону, досліджували пам’ятки природи і природних ресурсів рідного краю. «Дослідження екосистеми річки Данилівка та її об’єктів» — таке дослідження провели члени гуртка «Еколог» Песецької ЗОШ І-ІІ ст. Новоушицького району (керівник Космак Лариса Володимирівна). Характеристику лісового фонду Славутського ПТК дослідили члени дослідницької групи Дем’янчук Владислава та Шевчук Ганна із Славутського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст., гімназія» (керівник Данильчук Ірина Станіславівна). Топоніми пов’язані з назвою рік, урочищ, гір та інше досліджувала Крупич Світлана під керівництвом вчителя української мови та літератури Трофанчук Лідії Миколаївни із Чабанівської ЗОШ І-ІІІ ст. Кам’янець-Подільського району і виклала в роботі «Географія рідного краю». Аналогічне, але набагато ширше дослідження провела Григоренко Руслана з Масівецької ЗОШ І-ІІ ст. Хмельницького району (керівник Григоров Ігор Миколайович) і описала в роботі «Лісова мікротопоніміка рідного краю (ойкодендромікротопоніміка).
Слід зауважити, що у випадку, коли від відділу освіти було подано дві роботи, в конкурс включалась та , що набрала більшу кількість балів. Друга робота зараховувалась поза конкурсом.
Після розгляду конкурсних робіт журі відмічає високий загальний рівень досліджень з міст Хмельницького, Шепетівки, Кам’янця-Подільського, Старокостянтинова та Ярмолинецького, Дунаєвецького, Шепетівського районів.
Водночас, частина робіт поданих для участі в другому турі конкурсу, є реферативними і недостатньо висвітлюють результати пошукової діяльності учнівської молоді. Деякі з них є описовими, переписаними з уже відомих джерел, Інтернету. Не завжди вказані літературні джерела використані в написаній роботі, додатки та фотоматеріали не відповідають тематиці і змісту, неякісні за виконанням. Трапляються роботи виконані керівниками, тоді як конкурс визначений для учнівських робіт.

                                                                                                                                                           Голова журі: І.В.Бондарук

Зведений протокол оцінювання робіт експедиції «Моя Батьківщина – Україна»