Екскурсійні поїздки гуртківців

Насиченою екскурсійною програмою можуть похвалитися члени гуртка «Юні туристи-краєзнавці» Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (керівник гуртка Малиновська Н.В.). Восени вони побували у цікавих екскурсійних поїздках по Хмельниччині та сусідніх областей – Тернопільської і Чернівецької.

Перший маршрут рідним краєм пролягав через Сутківці – Маліївці – Підлісний Мукарів – Отроків.

Сутківці (Ярмолинецький р-н) відомі своєю церквою-фортецею, зведеної з сірого каменю, з конічними дахами башт, з амбразурами та бійницями, а також залишками оборонного замку, залишки якого збереглися і досі. Церква Покрови Пресвятої Богородиці репрезентує одночасно фортецю і храм, і є унікальним взірцем оборонного зодчества Поділля та єдиним середньовічним оборонним храмом в Україні. Найближчим аналогом церкви-донжону є донжон в Етампі (Франція).

У Маліївцях (Дунаєвецький р-н) гуртківці ознайомилися з палацо-парковим ансамблем, створеним наприкінці XVIII ст. як резиденція польських поміщиків Орловських. Збереглися палац, побудований 1788 р. у стилі класицизму, водонапірна вежа висотою 25 м, молочарня, кам’яний мур парку та внутрішнього саду, міст, джерело питної води з барельєфом лева та невеликим басейном, два ставки та природні джерела. Вразив своєю красою штучний водоспад, який є головною цікавинкою парку і усіх Маліївців. Водоспад – це самотня скеля висотою у 18 метрів, вода до вершини якої подається водогоном. У самій скелі є двоповерхова печера. Її прийнято пов’язувати із давнім монастирем та ім’ям народного героя Устима Кармалюка. Вважається, що за слов’янських часів тут були язичницькі капища.

Вертаючись із Малієвець, гуртківці завітали у село Підлісний Мукарів, щоби ознайомитися з окрасою архітектурних пам’яток Дунаєвеччини – римо-католицьким храмом святого Йосипа Обручника. Костел мурований у стилі пізньої неоготики в 1859–1872 рр. на кошти парафіян. На початку ХХ ст. у Підлісному Мукарові було понад 400 парафіян. В 1933 р. храм закрили (відкрили його за німців, у 1941-му). Повторно закрили святиню в 1962 р. Віруючим споруду повернули в 1989 р. «Робота старих майстрiв-подолян, що збудували костел в Пiдлiсному Мукаровi, не може не дивувати. Вона просто вiртуозна i сьогоднi для будь-кого може послужити еталоном чи свого роду наочним пiдручником з мулярської справи» (Зі статті у газеті «Є!» Сергія Феодосьєва «Музика, що застигла в камені»)

Останнім пунктом цього екскурсійного маршруту було село Отроків, що у Новоушицькому районі. Тут юні туристи-краєзнавчі ознайомилися із сторінками історії Міньковецької держави. Отроків було другим за значимістю після Миньківців поселенням самопроголошеної Миньковецької держави. Саме тут знаходилася резиденція її правителя Ігнація Сцибор-Мархоцького – знаменитого дивака XVIII-XIX століть. Замок Мархоцького разом з баштами, господарськими приміщеннями та форумом частково зберігся до наших днів. Крім нього, в Отрокові збереглася Триумфальна арка, через яку здійснювався в’їзд до резиденції, та природні романтичні гроти в долині річки Ушиці.

Цікавим був і другий екскурсійний маршрут – у село Кривче та місто Хотин.

У с. Кривче, що на Тернопільщині, гуртківці відвідали печеру «Кришталеву». Під час перебування у печері, проходячи її лабіринтами, діти отримали незабутні враження. Вони побачили як на стінах та склепіннях печери виблискують кришталики темно-коричневого гіпсу та химерні витвори природи, вимиті водами стародавнього Сарматського моря. Здавалося, що у печері живуть буйвіл, крокодил і змія… А ще був дивний барабан та «ліжко печерної людини».

Після відвідин підземного світу, який балансує між казкою і реальністю, гуртківці поїхали у м. Хотин (Чернівецька обл.). Це місто завжди відігравало стратегічно важливу роль в історії країни. Будучи на прикордонні різних держав, Хотин часто переходив із рук в руки. З містом пов’язана доля багатьох відомих постатей серед яких: молдавські господарі, українські гетьмани і кошові отамани, польські королі, російські і турецькі полководці, релігійні і культурні діячі, поети, вчені, мандрівники. Протягом багатьох століть Хотин був ареною численних військових конфліктів і визначних битв світових імперій. В XVII ст. тут відбулись Хотинська війна 1621 року і Хотинська битва 1673 року. У XVIII ст. край став полем битв чотирьох російсько-турецьких війн. Перлиною міста є всесвітньовідома Хотинська фортеця – пам’ятка історії, культури та архітектури XIII-XIX ст. ЇЇ стіни не раз ставали свідками багатьох війн, вони бачили перемоги і поразки, піднесення і занепад імперій. Учні побачили незабутні краєвиди з бійниць фортеці, побували у музейних залах стародавнього одягу, холодної та вогнепальної зброї. Дуже вразила дітей кімната знарядь тортур і страти епохи середньовіччя.

Екскурсійні маршрути сприяли розширенню історичних знань гуртківців, поглибленню інтересу до пам’ятників старовини, вихованню любові та бережного ставлення до історичного минулого рідного краю.

Н.Малиновська,

керівник гуртка ХОЦТКУМ