ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ!

Відповідно до Положення про Всеукраїнську краєзнавчу експедицію учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» та плану роботи Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді на 2021 рік (за основними напрямами позашкільної освіти) в січні ц. р. був проведений ІІІ (Всеукраїнський) тур конкурсу краєзнавчо-дослідницьких робіт Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна».

Для участі у ІІІ (Всеукраїнському) турі подано 120 краєзнавчо-дослідницьких робіт – переможців ІІ (регіонального) туру конкурсу від позашкільних та загальноосвітніх закладів освіти з областей та міст України. Суддівською колегією ІІІ (Всеукраїнського) туру експедиції проведено оцінювання матеріалів у дистанційній формі та визначено переможців краєзнавчо-дослідницьких робіт. Організатори експедиції та суддівська колегія ІІІ туру відзначають, що роботи, які були високо оцінені, вирізнялися глибиною розкриття обраної теми, практичною значущістю, вдалим поєднанням різних форм дослідницької роботи, що опираються на архівні матеріали, копії документів, фотографії, що підтверджують в цілому дослідницький характер проведеної роботи.

Юні краєзнавці-дослідники Хмельниччини показали високий результат та стали призерами у Всеукраїнському турі:

ІІ місце у ІІІ (Всеукраїнському) турі конкурсу

краєзнавчо-дослідницьких робіт Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя батьківщина — Україна» зайняв:

по напряму: «Козацькому роду нема переводу» — Едуард САВЧУК, вихованець гуртка «Джура» КПНЗ Нетішинської міської ради «Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді» (керівник Матус Олена Олександрівна, директор, керівник гуртка), за роботу «Козацький курінь імені Сергія Карпенка: їх обряди та звичаї».

   ІІ місце у ІІІ (Всеукраїнському) турі конкурсу

краєзнавчо-дослідницьких робіт Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя батьківщина — Україна» зайняла:

по напряму «Із батьківської криниці» — Софія БОЙЧУК, вихованка гуртка «Юні екскурсоводи» КПНЗ Нетішинської міської ради «Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді» (керівник Федорчук Катерина Миколаївна, методист, керівник гуртка), за роботу «Мейкерські звершення нетішинки Валентини Сірук».

ІІІ місце у ІІІ (Всеукраїнському) турі конкурсу

краєзнавчо-дослідницьких робіт Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя батьківщина — Україна» зайняли:

по напряму «Духовна спадщина мого народу» — Соломія СОКОЛЮК, Яна ГУСАРЕЦЬ, вихованки гуртка «Козацький гарт «Радегаст» Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, здобувачі освіти 8-9 класів М’якотівського та Славутського ліцеїв (керівник Мельник Микола Володимирович, керівник гуртка, інструктор спортивно-оздоровчого туризму), за роботу «Від Рода до Бога. Від аріанської вежі до козацької каплиці. Відродження вікових духовних цінностей українців».

ІІІ місце у ІІІ (Всеукраїнському) турі конкурсу

краєзнавчо-дослідницьких робіт Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя батьківщина — Україна» зайняла:

по напряму «З попелу забуття» — пошукова група «Не маємо права забути», вихованці Кам’янець-Подільського позашкільного навчально-виховного об’єднання (керівник Галецька Олена Володимирівна, керівник гуртка), за роботу «Маршрут пам’яті «Голокост у Кам’янці-Подільському»».

ІІІ місце у ІІІ (Всеукраїнському) турі конкурсу

краєзнавчо-дослідницьких робіт Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя батьківщина — Україна» зайняла:

по напряму «Географія рідного краю» - пошукова група гуртка «Туристське багатоборство», вихованці Славутського дитячо-юнацького центру туризму та екологічної роботи (керівник Слівіна Алла Олександрівна, керівник гуртка), за роботу «На межі Поділля і Волині. Ландшафтні особливості Шепетівської рівнини».

 Софія БОЙЧУК, вихованка гуртка «Юні екскурсоводи»: «Я вибрала дану тему тому, що цікавлюся одним із найдавніших народних ремесел–соломкарством. Мені подобається творити руками, а соломка — гарний, «сонячний» матеріал, лише потрібно знати, як з ним поводитися. Доля звела мене з доброзичливою та подільчивою людиною — Валентиною Сірук. Дивуєшся, як із звичайної соломки Майстриня творить неймовірні речі: квіти, ляльки, цукерниці, сумки, дідухи, капелюхи. Але ще більше заінтригувало те, що на сучасному етапі людей, котрі творять своїми руками називають не майстринями, а мейкеринями. Тому у своїй краєзнавчо-дослідницькій роботі поєднала минувшину і сучасність.Сподіваюсь, що у майбутньому долучусь до виставок майстрів з соломоплетінння».

Яна ГУСАРЕЦЬ, вихованка гуртка «Козацький гарт «Радегаст»: «На уроках історії в школі, під час вивчення історії рідного краю, нас зацікавила історія храмів наших сіл. Хто і коли їх побудував. Їх форми. А ще розповіді Миколи Володимировича про загадкову територію «Косцелиско», де в XVII столітті знаходилась аріанська вежа та кладовище».

Соломія СОКОЛЮК, вихованка гуртка «Козацький гарт «Радегаст»: «А ще під час Намського Великодня постійно звертала увагу на цікаві форми хрестів на надгробних плит старої частини кладовища. Захотілося дізнатися їх значення. Осибливо цінним є те, що наші дослідження відображені не тільки в краєзнавчій роботі. Цікаві історичні знахідки стали експонатами шкільного музею народних ремесел».

Іванна ДУБОВА, вихованка гуртка «Туристське багатоборство»: «Протягом вересня, під час походів вихідного дня, ми досліджували ландшафтні особливості Шепетівської рівнини – крайньої східної і найнижчої частини Волинської височини, яка займає найпівнічнішу частину Хмельниччини і належить до поліського типу подільських ландшафтів. Подорожуючи, ми з’ясували, що ландшафти Шепетівської рівнини доволі різноманітні. Східна її частина – це переплетіння лісостепової природи з поліською: рівнинність, поширення пісків, заболоченість. А на заході поширені кристалічні породи, особливо у долині річки Корчик, де спостерігаються виходи гранітів Українського кристалічного щита».

Дмитро МОРОЗ, вихованець гуртка «Туристське багатоборство»: «Також наш район характеризується широким розвитком гідромеліоративних робіт, і нас неприємно вразили наслідки антропогенного впливу. Ми дійшли висновку, що побудова системи осушувальних каналів на Славутчині в 60-70-х роках ХХ століття суттєво вплинула на гідрографічний режим регіону, змінила гідрографічну сітку території, її режим зволоження, призвела до обміління водойм, зникнення джерел, зниження рівня води в колодязях прилеглої місцевості, до незворотних змін у рослинному покриві та тваринному світі. Нажаль, ці зміни продовжується і нині…»

Найщиріші вітання переможцям. Нових творчих звитяг юним дослідникам!

                                                      Оксана Кондратенко, завідувач відділу краєзнавчої, гурткової та екскурсійної роботи