Дні весняного сонцестояння

Саме 21, 22, 23 березня – у дні весняного рівнодення наші прадіди зустрічали весну. 21 березня, на Вербоносицю, намагалися наламати якомога більше гілок верби і розвісити їх в будинку. Вважалося, що це приносить чистоту, красу і здоров’я. Якщо гілку верби поставити на столі вдома, то вона вижене всі труднощі та скорботи з дому, принесе щастя сім’ї. 22 березня – день Сорока мучеників, Сорок Святих, або день Усіх Святих, у народі «Сороки». Добрі господині цього дня пекли сорок булок із медом у формі пташок. У різних регіонах печивом розпоряджалися по-різному: в одних випадках його виносили в сад й підвішували до дерев, у інших – дарували сусідам. Також роздавали булочки-птахи дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Малюки з «пташками» бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички «жайворонки» й «сороки», танцювали й закликали весну, птахів з вирію. 23 березня шанували мученицю Василину і вважали, що вона наказує весняним водам.

А ще 21березня відмічають День людини з синдромом Дауна. Цю дату – 21 березня – вибрали тому, що синдром Дауна пов’язаний з трьома копіями 21-ї хромосоми (замість двох).

У цей день вихованці гуртка «Юні українознавці» (керівник Малиновська Н.В.) Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді приймали незвичайну гостю – дитину Сонця – сестричку одного гуртківця, яка завітала на наше заняття. На занятті, яке було присвячено темі «Весняні обрядові свята рідного краю», гуртківці зустрічали і закликали Весну малюнками з манки. Всім дуже сподобалася ця техніка малювання.

 Надія Малиновська, керівник гуртка ХОЦТКУМ